Як не попастися на гачок шахраїв: фінансова обережність щодня

21 жовтня 2026·8 хв читання·Катерина Кузьменко

За даними Національного банку, у 2025 році збитки від шахрайських операцій із платіжними картками зросли на 24% і сягнули 1,4 млрд грн. Кількість таких операцій за рік зменшилася на 5%, до 256 тис. Але середня сума однієї незаконної операції зросла на 30%: з 4 247 грн до 5 536 грн.

Найважливіша цифра в цьому звіті інша. 90% усіх збитків спричинила соціальна інженерія. Так НБУ називає випадки, коли клієнти самі розголошують реквізити картки, паролі чи коди підтвердження. Тобто здебільшого гроші втрачають не через злам, а через розмову, яка змушує людину діяти швидше, ніж вона встигає подумати.

Ось як це може виглядати. Вечір, ви повертаєтеся з роботи. Дзвонить незнайомий номер: «Добрий вечір, служба безпеки банку. З вашої картки щойно намагалися переказати 8 000 гривень. Ми призупинили операцію, але щоб її скасувати, потрібно підтвердити, що це ви». Голос спокійний, до вас звертаються на ім’я. Через хвилину приходить SMS із кодом, і вас просять його продиктувати «для скасування».

Саме в цей момент людина й віддає доступ до своїх грошей. Код, який прийшов для підтвердження операції, вона сприймає як код для її скасування. Цей приклад вигаданий, але побудований за сценарієм, який НБУ називає одним із найпоширеніших.

Тому найкращий захист від шахраїв не в техніці, а у звичках. У цій статті розбираємо, як шахраї впливають на рішення, які схеми зараз найпоширеніші і що робити, якщо гроші вже зникли з рахунку.

Як шахраї впливають на рішення

Шахрай не просить прямо «дайте гроші». Він створює ситуацію, де передати код чи зробити переказ здається логічним. Для цього зазвичай використовують кілька прийомів, часто одночасно.

• Поспіх. «Просто зараз з вашої картки намагаються списати гроші», «пропозиція діє до кінця дня». Коли часу немає, ми діємо на автоматі й пропускаємо перевірку. Тому шахраї і не дають паузи. Але кілька хвилин на перевірку нічого не зламають, а поспіх може коштувати заощаджень.
• Страх. Загроза втратити гроші, «проблеми з законом», біда з рідними. У стані тривоги ми хочемо якнайшвидше позбутися проблеми, а не розібратися в ній. Що сильніше вас лякають у розмові з незнайомцем, тим більше підстав зупинитися.
• Авторитет. Шахраї представляються працівниками банку, НБУ, поліції чи держорганів. Вони називають посаду, «номер справи», говорять упевнено і офіційно. Але посада і впевнений тон нічого не доводять: назватися ким завгодно по телефону може будь-хто.
• Вигода. Виплата, виграш, дохід без зусиль. Чим привабливіша пропозиція, тим менше хочеться шукати в ній підступ. Якщо щось здається занадто вигідним, перевірте це так само уважно, як перевірили б підозрілий дзвінок.
• Довіра до знайомих. Повідомлення від друга чи родича ми читаємо без підозр. Але якщо його акаунт зламали, пише вже не він. Прохання «позич до вечора, тільки скинь на цю картку» варто перевірити звичайним дзвінком.

Це не про наївність. Такі прийоми можуть спрацювати на будь-кому, хто втомилася, хвилюється або зайнята чимось іншим. Докладніше про те, як мозок ставить нам пастки, ми писали в статті «Когнітивні упередження, які коштують вам грошей».

Найпоширеніші схеми

За даними НБУ, у 2025 році 83% шахрайських операцій із картками відбувалися в інтернеті, і на них припала 91% суми збитків. Нижче схеми, які Нацбанк назвав найпоширенішими, і ще одна, яка трапляється на сайтах оголошень.

«Служба безпеки банку»

Вам телефонує «працівник служби безпеки» банку чи Національного банку. Він каже, що ваш рахунок можуть заблокувати, і просить назвати реквізити картки, код із SMS або самостійно провести операцію. Нацбанк наголошує: номер картки, термін її дії, CVV-код, паролі та одноразові коди не можна повідомляти нікому.

«Вам нарахована виплата»

Ви отримуєте повідомлення або дзвінок про соціальну допомогу від держави чи міжнародної організації з посиланням. На сторінці просять ввести дані картки, і через них шахраї потім заволодівають грошима.

Доставка на маркетплейсі

Ви продаєте річ на сайті оголошень. «Покупець» пише в месенджер, пропонує оплатити доставку і надсилає посилання, щоб ви нібито підтвердили отримання грошей. Посилання веде на сайт-двійник із іншою адресою, який просить дані картки і код підтвердження. Далі може підключитися «підтримка» з фейковим сайтом банку. Як це виглядає крок за кроком, детально описало Суспільне.

«Легкий заробіток» і «інвестиції»

У месенджері чи соцмережі вам пропонують додатковий дохід за прості завдання. Спочатку ви можете справді отримати невелику суму. Потім вас спонукають щось купити або переказати гроші, після чого «роботодавці» зникають. Так само насторожувати має обіцянка високого доходу від інвестицій без ризику: вищий потенційний дохід завжди означає вищий ризик.

Доступ до номера телефону

Шахраї виманюють коди доступу до застосунку мобільного оператора і виготовляють eSIM замість вашої SIM-картки. Через фінансовий номер вони отримують доступ до банківського застосунку. НБУ також фіксує випадки з номерами людей, які виїхали за кордон: після тривалого невикористання оператор передає номер іншому абоненту, і шахраї отримують доступ до інтернет-банкінгу. Якщо ви змінили номер, оновіть його в банку. Нацбанк також радить пройти ідентифікацію в мобільного оператора та підключити додаткові сервіси захисту SIM-картки.

Чек-лист стоп-сигналів

Якщо в розмові або повідомленні є хоча б один із цих пунктів, зупиніться.

• Вас просять назвати номер картки, термін дії, CVV-код, PIN-код, пароль або код із SMS.
• Вас кваплять і не дають часу подумати чи передзвонити.
• Вас просять нікому не розповідати про розмову.
• Вас просять терміново провести операцію, щоб «врятувати» гроші чи уникнути блокування рахунку.
• Щоб отримати виплату чи оплату, потрібно перейти за посиланням і ввести дані картки.
• Адреса сайту відрізняється від офіційної, навіть однією літерою.
• Вам обіцяють дохід без ризику або виплату, про яку ви не просили.
• Знайомий у месенджері терміново просить гроші чи код, але не може поговорити голосом.

Універсальне правило просте: покладіть слухавку і самі передзвоніть у банк. Використовуйте номер зі звороту картки або з офіційного застосунку, а не той, який вам надиктували. Якщо проблема реальна, банк про неї знає.

Звички, які зменшують ризик

Чек-лист допомагає розпізнати обман у моменті. Але ще краще, коли таких моментів менше, а ціна помилки нижча. Ось кілька звичок, які можна завести вже сьогодні.

• Правило паузи. Жодних фінансових рішень під час дзвінка від незнайомця. Фраза «я передзвоню сам» позбавляє шахрая головного: розмови, яку веде він.
• Окрема картка для онлайн-покупок. Тримайте на ній лише суму, яку плануєте витратити. Якщо її дані таки потраплять до шахраїв, втрати будуть невеликими, а основні заощадження залишаться недоторканими.
• Ліміти на операції. Якщо ваш банк дозволяє, встановіть ліміти на перекази і оплати в інтернеті. Коли треба зробити велику покупку, ліміт можна тимчасово підняти. А на випадок шахрайства він обмежить суму, яку можна списати за раз.
• Посилання лише з офіційних джерел. Виплати, статус доставки чи повідомлення від банку перевіряйте в офіційному застосунку або на сайті, який ви відкрили самі. Не за посиланням із повідомлення.
• Адреса сайту перед оплатою. Перш ніж вводити дані картки, подивіться на адресу в браузері. Сайт-двійник може виглядати точно як справжній, але адресу скопіювати не може.
• Жодних фото картки. Не зберігайте фото картки в телефоні й не надсилайте його в месенджерах, навіть близьким.

Що робити, якщо гроші вже списали

Нацбанк радить діяти негайно. Порядок такий.

• Заблокуйте картку і доступ до інтернет-банкінгу. Зверніться до служби підтримки свого банку за номером зі звороту картки або в офіційному застосунку. Якщо ви повідомили пароль, змініть його.
• Повідомте банк про шахрайську операцію. Запитайте, чи можна її оскаржити і які документи для цього потрібні. Повернення коштів не гарантоване.
• Збережіть докази. Виписки, скріншоти листування, номери телефонів, посилання. Не видаляйте повідомлення.
• Зверніться до поліції. Телефонуйте на 102 або залиште заяву кіберполіції на ticket.cyberpolice.gov.ua. Збережіть номер звернення.
• Якщо банк не реагує, можна звернутися до Національного банку через розділ «Звернення громадян» на його сайті.

Як захистити близьких

Про нові схеми варто розповісти тим, хто не стежить за ними сам: батькам, бабусям і дідусям, дітям-підліткам. Допоможуть кілька простих кроків.

• Поговоріть про схеми заздалегідь, на конкретних прикладах з цієї статті.
• Домовтеся про правило: перед будь-яким терміновим переказом передзвонити вам або іншій довіреній людині.
• Придумайте сімейне кодове слово для ситуацій, коли хтось «від вашого імені» просить гроші.
• Допоможіть увімкнути двофакторну автентифікацію в месенджерах і встановити ліміти на операції в банківському застосунку.
• Не соромте тих, хто помилився. Людина, яка боїться осуду, розповідає про проблему пізніше, коли допомогти вже важче.

Такі розмови краще вести не як лекцію, а як спільне обговорення. Розкажіть про випадок, про який чули, і запитайте: «А що б ти зробив?» Коли людина сама проговорює свої дії вголос, їй простіше згадати їх у реальній ситуації. І повторюйте ці розмови час від часу: схеми змінюються, а старі попередження забуваються.

Висновок

У 2025 році 90% збитків від карткового шахрайства припали на випадки, коли люди самі передали свої дані. Тому звичка зупинитися, перевірити і самостійно передзвонити в банк є одним із найнадійніших способів захисту. А подушка безпеки на окремому рахунку допоможе легше пережити втрати, якщо вони все ж трапляться. Як її створити, розповідаємо в курсі «Фінансовий старт».

Статтю підготовлено з використанням інструментів штучного інтелекту та перевірено редакцією Gress Academy. Матеріал має освітній характер і не є фінансовою чи юридичною консультацією.